Життя прожити - не поле перейти...

 Не плач, коли життя жорстоке

Тобі стежину шле лиху,

Ще знайдеш щастя синьооке

На вкритім тернами шляху

І не сумуй, коли яскраве

Для тебе сонце вмить зійде,

Ще прийде час – і зірка слави

Смарагдом в душу упаде. 

Життя – це поле щастя й муки,

Тому до труднощів звикай,

Та головне – безсило руки

Ніколи ти не опускай.