Сценарії свят


 «Українські вечорниці»
Українська світлиця прикрашена вишитими рушниками, домотканими килимами, Іконою з рушником. Збоку — піч, посередині — стіл, застелений вишиваною скатертиною, лавки, вкриті килимами. Дівчата й хлопці одягнені  в український національний одяг.
                                                                     ( музика вступ)
1-а дівчина.
Українські вечорниці
Починаємо в цей час!
Хай веселий сміх іскриться
В серці кожного із нас!

Дівчина 2
Хай дзвінке вкраїнське слово
Пружно рветься в небеса!
Наша пісня пречудова
Хай ніколи не згаса!

1дівчина . Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Хлопець Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.
                                               ( музика Господиня )
Господиня.. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Ой, як згадаю… в молодості так полюбляла вечорниці! Бувало, як зберемося у тітки Меланки співаємо, танцюємо аж доки півні не заспівають… А, які хлопці до нас приходили… Там, сусідка моя Кайдашиха і Омелька свого зустріла… Гарний парубок був, а вона як була стерво так і залишилася… хоча і моя кума, молодшенького Лаврінчика у них хрестила. От характер, не кому життя від неї немає. З Мотрею в рукопашну ходить, Мелашка світ за очі пішла… Ні, що не кажіть, а світ перемінився...
Кайдашиха А, що це в тебе тут таке робиться? Хвіртка на розпашку… ніякого порядку немає…
Господиня Без тебе , ніде, нічого не освятиться. Свого носа завжди впреш, куди тебе не просять.
Кайдашиха А я, що?... Я просто так зайшла поцікавитися… А ти на мене всіх собак спустила… У тебе мабуть вечорниці будуть?
Господиня А, тобі то що? Ти з цього віку вже виросла…
Кайдашиха Не скажи, не скажи… Я ще ого-го… Мій вік тільки в паспорті значиться, а душа ще молодюсенька. Можна і мені на вечорницях залишитися… Ну, будь ласочка… Що, я в дома бачу, окрім сварок та бійок… нічого… Помру і згадати буде нічого…
Господиня Гаразд, залишайся, тільки ж дивися рота свого без надобності не розкривай… І боронь тобі Боже з ким посваритися…
Кайдашиха Ні…ні… ні… Буду, як культурна людина… буду співати, танцювати… А, пам'ятаєш, кумонько, як здорово ми з тобою співали… Може, заспіваємо…
Господиня А, чого б і не заспівати…Заспівай кумонько,заспівай.

( мелодія дівчатам )
Дочка (вишиває). Мамо! Мамо!  Прислухайтеся, чуєте: он уже дівчата йдуть... Зараз буде ве¬село нам усім!
Кайдашиха: Оце тобі лишенько… Я ж і не причепурилася до свята…Я миттю
( швидко виходить )
Чутно сміх, музика, дівчата танцюють .Стук у двері. Господиня схоплюється з місця, за¬прошує дівчат у хату.

Господиня. Прошу! Прошу! Заходьте будь ласка!

Заходять дівчата. Усі одягнені у святкове українське вбрання, несуть миски з пампушками, млинчиками, яблуками.
2-а дівчина (кланяється господині).
Добрий вечір у вашій хаті! '
Ой веселі вечорниці в нас на Україні,
Чули, будуть вечорниці і в оцій хатині!

Господиня. 
Добрий вечір!
Добрий вечір, любі гості!
Щиро просимо у хату,
І привітну, і багату. .
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!

3-я дівчина.
Гей, на наших вечорницях
І сумний розвеселиться!
Жарти, танці, небилиці —
Гарні будуть вечорниці!

4-а дівчини. 
Стрічайте нас пирогами
Білими, смачними,
Бо прийшли ми із піснями
Дзвінко-голосними.

Господиня. Тож заспівайте  дівчатонька
5-а дівчина. 
Станем, станем, заспіваєм
Все, що тільки знаєм.
( дівчата співають )
Господиня.Спасибі дівчата повеселили мою душу.Сідайте на лаву ( дівчата сідають вишивають.
( на вулиці чути розмову )
Лаврін:Карпе,зачекай
Карпо: Відчепись!
Лаврін: Та послухай мене!!!!!
Господиня. Хлопці проходьте, що це у вас за сварки перед вечорницями, ви погляньте які дівчата до мене прийшли , ..
Лаврін: Отож і я запитую у Карпа, кого він буде сватати…..
( слова хлопців  )
Господиня.Годі, вам сперечатися все буде добре..
                                              (Мелодія ,,Господиня,, )
Хлопці: Дозвольте до хати зайти, води попити на дівчат подивитись та й на вечорниці залишитись.
Дівчина1: А ви гарненько попросіть.
Дівчина2 Небилицю розкажіть..
Хлопець1: Іване розкажемо
Іван: Залюбки..
( розказують гумореску)
Господиня.Ну хлопці молодці,розвеселили ви нас.А що це там відбувається у мене на подвір’ї.
Параска і Палажка
Господиня.Годі вам сваритись до хати заходьте.
                                         (Лунає музика.Стецько)
Господиня.Ви тільки погляньте он Стецько на вечорниці поспішає
(Танець із Стецьком)
Стецько і Уляна….(слова)
Господиня. Стецю ходи вже до нас на вечорниці
Всі разом: Поїси гарненько
Стецько: О їсти я люблю.Я і спав би їв би . І лежав би їв би і їв би,їв би…
Господиня:Стецю, Уляно, ви там Кайдашихи по дорозі не зустріли?Щось моя кума  довго прибирається на вечорниці, та й Проня моя небога, краля пансіонська, забарилась.
(  Проня виходить під музику  )
Кайдашиха: Дівчата, ви погляньте, кого я вам привела на вечорниці.
Хлопець : Проня Прокопівна. Власною персоною.
Проня: Ви штото імєєтє протів?
Дівчина1.Тітонько Стехо, ми вам заспіваємо.
( дівчата співають )
Господиня: Ой дівчатонька,ой голубоньки,спасибі вам, молодість згадала.
Кайдашиха: Ой, кумонько, я давно так не веселилася! І поспівали, і гарних людей послухали…
Господиня: Як кажуть в народі: "І на людей подивилися, і себе показали!"
Господиня: Ось вже й перша зірка на небі з’явилась.( повільна мелодія)

Господиня.  Шановні гості!Все, що в серці мали.Вам подарували.
Дівчина: Світлу мрію й казку.
Дівчина: Нашу пісню й ласку

Господиня Щебет солов'їний.

Всі разом Славу України!
( Співають пісню ,, Край ,, )


Казковий бал 9А класу
(звучить музика на фоні музики слова)
Вед.Веселий вітер кличе у дорогу,
В життевий океан бурхливий, непростий.
На серці радість і щемка тривога
Вітрила підіймає наш парусник шкільний

Вед. За хвилину перед вами
З”являться випускники:
Напогливі, завзяті,
Красуні-дівчата та юнаки.

Вед. Зустрічайте!
Цілеспрямований і врівноважений,
Скромний він та оптиміст
Антон Александров
Майбутній економіст.

Вед.Симпатична, товариська

З музикою в дружбі близькій

Володіє фортеп’яно

Знає меццо і піано

Як закінчить вуз престижний

Так десь років через сім

Буде дітей музики навчати,
Свято подарує нам усім,
Зустрічайте Верес Вероніку!

Вед. Наче вихор вона мчить,
Її не здожене ніхто
Найшвидша наша випускниця
Зустрічайте,Аліна Давиденко.

Вед. Б’є тривогу командир,
Де цьому хлопцю заміну взяти,
Без нього апаратура не працює
Ну просто біда,
Зустрічайте,Дениса Зубенка.

Вед. В ній – чарівність, сміх дзвіночком лунає

Від хлоп’ячого жарту наче мак розцвітає.

І у скруті й в удачі всіх підтримає перша…

Ще – тварин дуже любить, це ж брати наші менші.
Зустрічайте Коваленко Тая!

Вед. Як і що приготувати,
Моду  як правильно підібрати
Допоможе вродолива і мила
Наша Корнієнко Наташа.

Вед. Він робив лише правильні кроки

Не прогулював в школі уроки,

Ннові технології знає,

Інтернет, і комп’ютер вивчає.

Діловий і серйозний хлопчина

Досягне щонайвищого чину,

До науки у нього є хист

Заядлий баскетболіст та футболіст.
Зустрічайте, Крикун Євгеній!

Вед. Зустрічайте,заходить до зали,
Господиня  класу славна.
Скромниця наша
Онищенко Даша!

Вед. Вона активістка, відмінниця.
Наполеглива і вольова
Дівчина славна
Оробей Вікторія.

Вед.Характер нордичний, серйозна, уперта

На вістрі усіх починань і подій

Ще – горда і в дружбі надійна і вірна

А в  науках гуманітарних , як риба в воді.
Зустрічайте Пожарська Анна!

Вед.Для такого непосиди, мука – на уроках всидіть,

Але всі стерпів страждання, весело пройшло навчання.

Він набрався в школі сили – перекладину осилив,

І комп’ютер на всі 100 знає в класі, як ніхто.
Зустрічайте Рекрут Максим!
Вед. Найзавзятіший артист,
В майбутньому футболіст,
Володар своїх мрій і справ
Наш Сивко Роман.

Вед.В Київ думкою летить,

Хоче в інститут вступить.

Розум, щирість, простота,

Ввічливість і красота.
В усьому  вона  активістка,

Проста , завжди мила

Зустрічайте наша Скрит Наташа!

Вед. Вдача гордовита

Іноді сердита,

А насправді щирої душі.

Очі сіренькі, усмішка приємна,

Хто її не знає, ну скажіть?
Так це наша Тітаренко Маша!

Вед. Наш Тробюк Сергій  – мрію має
Часу марно не гає, науки добре вивчає,
Бо поставив  мету величну
Здобути освіту, вищу медичну.


Вед.Цей хлопець не простий і загадковий

Як був малим, то ніколи не  пустував у школі

Він з кожним  довірливий, відвертий

А до мети йде упевнено і вперто.
Зустрічайте Ховайло Євгеній!


Вед.Погляньте – скільки сяючих від радості очей дивляться на вас. Ваші рідні,  вчителі прийшли, щоб помилуватись вами.Ви наша надія і наше майбутнє. Ви – наша гордість

Вед.Кружляє світ, хвилює і підносить

В шкільної казки вже остання мить

Попереду ще тільки бал прощальний

Мелодією вальсу продзвенить.

( на фоні музики танцюють вальс)

Вед. Дитинство – маленька і безтурботна країна. Кожному з нас доводиться бувати там лише один раз. Згодом дорогу туди заступають дорослі турботи та проблеми. І тільки приємні спогади та мрії можуть повернути нас у дитинство.

(виступ першої вчительки)

1. Випускник: Давайте пригадаємо разом,
Як вперше разом ми всі стояли,
Розгублені, малі, кумедні,
З-за квітів ледве виглядали.
Нас вчителька взяла за руку
І повела у перший клас.
Терпляче нас всього навчала...
Як швидко пролітає час.
Непрохані роки ідуть та ідуть.
Вже 8, 12, 15 минає…
Я вчора був учень – тепер випускник.
Час дійсно іде і дитинство минає…

Випускниця: Білим голубом, тихою казкою увійшли Ви в наше дитинство.
Весняним цвітінням, чарами осені бриніла мелодія Ваших
уроків. Щедрість душі своєї, доброту серця віддали Ви нам.
Випускник. То нехай Вам життя дарує
Тільки радість і щастя, і сміх,
Щоб ви завжди були молодими
Щоб були ідеалом для всіх

Випускник. Назавжди не прощаємось з вами
Ми ще зустрінемось, вірте, не раз
Тож усміхніться до нас на прощання

Випусник: Велике спасибі хочеться сказати вам, шановна Наталія Іванівна! Це
ж завдяки вашим старанням, сумлінню й витримці ми досягли
перших результатів у своєму житті. То ж ця музика звучить для вас, як
вдячніть від усіх нас.

(номер худ.для вчительки першої)
(вручення диплома батькам)
Кл.кер.: Було насправді, чи наснилося
В ці дні наприкінці весни?
І в тому, що усе скінчилося,
Немає вашої вини.
Дорослі учні по дитячому
У пам’яті моїй стоять…
Додати ніби то нема чого,
Та все ж ще раз хочу сказать.
Я хочу вам подякувати за те, що саме ви були моїми учнями, моїм класом. Знаєте з нами, вчителями, відбувається цікава річ, дещо зворотнє по відношенню до вас. Коли ви прийшли до нас у 5 клас: малі, рухливі, безпосередні, я відчувала себе достатньо дорослою, старшою, вашою мамою. Та ви росли, мужніли, ставали самі старшими, хлопці майже всі вже вищі мене: статні, красиві юнаки, дівчата:  Так от, пройшло 5 років нашого спільного життя у школі, і тепер я відчуваю себе вже не вашою мамою, яка набагато старша вас, а вашим  другом, правда трохи старшим. Виходить парадокс: замість того, щоб постарішати – я з вами помолодшала, проте я добре розумію, що це лише в душі, а шкода… Сьогодні я не зможу дібрати слів, щоб повністю сказати, які ви в мене є .
Дівчинка. Здрастуй, Людино! Ви здивовані? Не звикли до такого гордого, красивого імені? Але ж ви, і ви, і ви - Люди!
А у кожної людини, як стверджує романтична легенда, є два береги: від одного з них людина відпливає, а до іншого неодмінно має пристати. На цій дорозі завжди трапляється багато труднощів, перешкод, є зупинки надії, юності, любові. І, де б ви не зупинялися, які б перешкоди не ставали на вашому шляху, вам далеким теплим вогником завжди світитиме берег маленької дивної країни - Дитинства.
Хлопчик Я - з цієї, для вас уже казкової і далекої країни. А ви стоїте на порозі такого складного і непростого дорослого життя.
Хлопчик. І все ж я радію за вас
Дівчина: Ти пізнала нас?
Хлоп... Ми - ваше дитинство...
Дівчинка: - Сьогодні я покидаю тебе.
Хл.: - Я буду приходити у сни, а ти згадуй мене. Пам'ятаєш, як вперше
закохалась в русявого хлопчика, що смикав тебе за кіски?
Дівчинка: - А пам'ятаєш те Новорічне свято, де ти була Снігуркою?
Хл: - А ті дні, коли ви стали дорослими?
Дівчинка: - Прощавайте...
Хл.- Прощавайте, не забувайте нас…!

Але ви мені допоможете, тож вам слово…

( номер худ.самод)

( вручення дипломів )

Вед. Батьки і діти. Діти і батьки –
Життя земного неозриме коло.
Спливає час, лишаються роки –
Воно ж не розривається ніколи.

Вед. Дорогі випускники, погляньте на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині затаїлась тривога.
 Бо попереду ще стільки випробувань. А батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі
 Тож любіть своїх рідних , будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами.

Ведучий. Та де б ви не були, куди б вас не закинула доля, на вас завжди чекатимуть ті, для кого ви одні в цілому світі, єдині і неповторні, — ваші найближчі, найрідніші люди, мама і тато.

Ведуча. Це вони дали вам життя, піклуються про вас щодня, щохвилини. І зараз погляньте у зал, відшукайте очима своїх батьків, і ви помітите, що на очах у них непрохані сльози. Сльози радості і сльози смутку. І кожна мама в думках промовляє те саме: «Боже, вбережи мою дитину!». Бо де б ви не були, що б не робили, мама завжди буде думати про вас.

Ведучий. Усі мовчіть —- щось мати скаже,

Цвітуть притишено слова.

Вони із веселкових вражень,

З любові, що в душі жива.

Зійшлися діти всі до школи,

Де хліб, як доля, на столі…

Усі мовчіть: говорить Мати

Вустами неба і землі!

(Виступ мами.)

( слово від батьків )

1.Випускник. Ми до батьків сказати хочем слово,
Сповнене ніжності й любові,
Бо без батьків, чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла,
Без батьківських суворості і жарту,
Без нашого родинного тепла?

2.Випускниця  До побачення, мамо!
Вже час вирушати в дорогу.
Десь моя не протоптана стежка згубилась в житах,
Десь чекає кохання, десь чатує тривога.
Все то – доля моя, мій ніким не торований шлях.

3. Випускниця Де б не йшла я – ланами чи тернами,
До якої б не прагла зорі,
Наші думи надіями теплими
В душу навіки лягли.
Із далекого високого вирію
Я вертатимусь в рідні краї.

4. Мій рідний татусю, добрий наш господар,
Мені ти дав і силу, і снагу.
До тебе йтиму в сонячні обнови,
За все я в неоплатному боргу.

5.Уклін тобі, мій рідненький тату,
За те, що ласка в тебе є,
Нехай же рідну нашу хату
Біда і горе обмине

6.Ту праведну любов, яку беру в дорогу
І доброту від матері дано
Куди б не йшов тамуючи тривогу
Усюди світить мамине вікно
Спасибі Вам, мої батьки,
За теплоту й любов родинну
За дружбу й спокій у сім"ї
І за турботу щого.динну
                   
( номер художньої самодіяльності)
(вручення дипломів)

В1. Традиції і звичаї народу…
У них життя, характер і душа.
Тож короваєм починається дорога,
Коли дитя батьківський дім лиша.
В2. У нім – духмянім, сонячнім, рум’янім –
Турбота батька й мамина сльоза.
Це – захист від знедолень і обманів,
Щоб обминула нас життя гроза.
В3. Сьогодні від дітей прийміть це диво
Наш український, пишний коровай.
2-а ведуча. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди помагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі.
1-а ведуча. Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми.
Кл. кер.: Дорогі випускники! Сьогодні ми запалимо вогонь материнської та батьківської свічки. Прийміть її і передайте один одному. (спочатку всі батьки, а потім учні)
Материнську свічку прошу запалити  ___________, батьківську ________
Хай її полум’я завжди освітлює вашу життєву дорогу, як символічний факел життя. І де б ви не були, пам’ятайте, що в її полум’ї – вогонь любові материнського серця і батьківського благословення. Знайте, доки живі ваші батьки – доти цей благословенний вогонь супроводжуватиме і оберігатиме вас  по житті. Живіть, любіть, даруйте добро і тепло іншим.

Вед.Шкільне дитинство дзвоником злетіло
Доросле починається життя
Вам щойно свідоцво вже вручили,
Путівку у нове майбуття

Вед.Здавалося дитинство буде вічним,
Здавалося воно не відцвіте,
Коли до школи вперше за руку привели тебе.
А дні ішли ви сили набирались,
Манив і вабив вдаль чудовий світ,
життя таким прекрасним, радісним здавалось,
Яскраве сонце слало свій привіт,
І дивлячись в шкільні шибки прозорі,
Кудись далеко слали видумки.

( конкурс )

Вед. Дорогі діти! Попереду у вас цікаве життя, а воно ніколи
не буває легким. Будьте готові до будь-яких випробувань,
будьте в життя чуйними, чесники, порядними людьми. Людьми
потрібними іншим.

Вед. Усе було: і мрії, і бажання
Хтось з вас радіє, а хтось чомусь зітхає
Все відгуло, настав вже час прощання…
А вечір цей ще кожен з вас згадає









Немає коментарів:

Дописати коментар